Є гарна історія яка чудово розкриває ідею покладену в основу нашої компанії.

             На сусідньому континенті жила була фабрика з виробництва пасти зубної. І була фабрика світла, зуби після тої пасти білі, а подих свіжим неначе ранковій вітерець. Та якось один покупець відкрутивши з ранку тюбик щоб почистити зуби знайшов там нічого. Тобто тюбик був, кришечка була, пасти – не було. І підняв він такий галас що продавець, продавший йому тей клятий тюбік став білішим ніж ті зуби чищені і погрожував адвокатом злючим, тому що як і в ситуації з тюбиком, дівчина у чолов’яги була, а свіжого подиху не було 🙁 А далі ви і самі розумієте, ну яка ж симпатія без свіжого подиху. І як наслідок важка душевна травма, яку можливо було залічити тільки моральною компенсацією у вигляді вічно зелених папірців з такими ж вічно зеленими портретами минулих президентів. А потім звернувся ще один покупець і ще один і ще.
             І почали тоді стурбовані продавці шукати хто ж ту пасту з тюбиків краде. Шукав навіть детектив з сусіднього містечка, який скочив у таку ж халепу, коли тюбик є, а пасти не має. В нього теж була якась там важлива зустріч, тоб то зустріч була, а свіжого подиху не було, коротше розлючений був той детектив дуже. Так от виявилося що ніхто ту пасту не крав. Просто де які тюбики порожні були ще на самому конвеєрі. Недоліки якогось там процесу.
             Так от, усвідомлюючи всю важливість питання, скликав директор фабрики начальників відділів і запитав голосом вкрадливим, що мов робити будемо і очима так зирк! Ну всі такі мов я не я і корова не моя, да і не петримо ми в цьому, нехай тим конструкторський відділ займається, а ті такі — ні, та ви чо з глузду з’їхали, ми тут нову кришечку розробляємо, з цією кришечкою пів континенту завоюємо, хай хтось інший цю халепу розгрібає! Довго вони ще так сперичалися, пальцями один в одного тикали, доки одному з начальників ледь око не вибили і врешті-решт постановили залучити для вирішення проблеми порожніх тюбиків сторонню інжинірингову компанію. Дали їм пів року на вирішення цього питання і грошей, мільйонів вісім.
             Пів року промайнуло навіть швидше ніж ті вісім мільйонів доларів. Але все ж таки зробили. І гарно так вийшло, прямо до конвеєра були пришпандьорені високотехнологічні прецизійні ваги. У разі детектування ними тюбика, який важив менше, ніж стандартний (тобто був порожній), вмикалася сирена, разом з нею імпульсна світлова ілюмінація і під цей весь гармидер конвеєр зупинявся. Роботів тоді ще не було, тому одному з робітників потрібно було добігти до кінця стрічки і зняти бракований тюбик, а вже після цього запустити конвеїр знову. Ну зробили і зробили. Головне що за бюджет не вилізли і в відпущеній термін вклалися.
             Минуло так десь пів року і вирішив директор упевнитися в рентабельності того проекту, що ті вісім мільйонів витрачені не дарма: результати були вражаючі — з моменту установки ваг з конвеєра підприємства не зійшло жодного порожнього тюбика, скарг від покупців більше не надходило, а частка ринку продукції фабрики зросла. Директор був дуже задоволений.
             Та якось переглядаючи статистичні дані, він помітив, що через 3 тижні після установки вагів кількість дефектів, що реєструються, знизилося до нуля і так і залишалося на тому ж нульовому рівні аж до цього дня. Але ж спочатку виявлялося, принаймні пару дюжин порожніх тюбиків щодня. Почухавши потилицю він дійшов висновку, що це могло значити лише одне — звіт невірний. Негайно викликавши секретарку наказав підготувати наказ: помістити поруч з вагами записуючий пристрій! Минув тиждень, інженери повідомили, що надані відомості абсолютно достовірні. Ваги дійсно не реєструють дефектних тюбиків, всі тюбики, які доходять до них — повні.
             Спантеличений, директор сидів і знов чухав потилицю. Так і не дійшовши ні якого висновку він поїхав на фабрику, особисто поглянути на це чудо. І що ж він побачив?
             За кілька метрів до ваг, поруч зі стрічкою конвеєра стояв звичайний офісний вентилятор за 20 баксів і здував порожні тюбики в кошик. «А, це один з робітників поставив, бо він задовбався бігати в кінець лінії кожен раз, коли конвеїр зупинявся» — пояснив директору пробігавший повз співробітник 🙂

Так от до чого ця історія:
1. У всі часи були, є, та будуть люди, в яких є потреба в пристрої, який неможливо просто купити в магазині.
2. Не так вже і легко знайти насправді талановитих і кваліфікованих інженерів, які зможуть створити пристрій, чи вирішити інженерну задачу на певному рівні.
3. Ідея нашої фірми полягає в тому, що ми збираємо талановитих інженерів з великим досвідом і долучаємо їх до вирішення певних задач. Інженерів, у яких руки ростуть з потрібного місця, а в очах не згас вогник бажання створювати цікаві пристрої і знаходити Оригінальні Іженерні Рішення.